Туристична Привабливість Регіону

Повна версія документу тут: http://goo.gl/75337j

МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ВЗДОВЖ ВЕЛОМАРШРУТУ БРОДИ-ЖЕШІВ
В рамках реалізації проекту «Промоція можливостей розвитку молодіжного туризму на прикордонних територіях України та Польщі»

Мікропроект реалізується в межах парасолькового проекту Спільна промоція туристичних можливостей та культурно-історичної спадщини Львівської області, Підкарпатського і Люблінського воєводств, що співфінансується за рахунок коштів Європейського Союзу

ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНУ

Вступ

Природа та історія польсько-українського прикордоння настільки різноманітна, що, не обтяжуючи себе пошуком механізованого транспорту, можна відвідати кілька географічних країн, кільканадцять фізико-географічних областей, кількадесят типів ландшафтів та кількасот історичних подій і цікавих фактів. Від подільських височин через горби Розточчя до Сандомирського басейну та горбистих передгір’їв польських Карпат, від доісторичних поселень через середньовічні замки до сучасниз фестивалів ведуть велотуристів цікаві мальовничі шляхи. Усю необхідну інформацію туристи можуть отримати зі спеціальних буклетів та брошур з картосхемами та детальними описами або інформаційних аншлагів, пояснювальних і вказівних стендів, маркувальних знаків. Ми пропонуємо веломандрівникові подорож у майже 300 кілометрів від Бродів до Жешова.

Інформаційне наповнення подорожі складається з опису туристичної та екологічної привабливості регіону, а також переліку корисних посилань та необхідної довідкової інформації.

  1.    Природна привабливість траси Броди-Жешів

1 У своїй подорожі на Львівщині ми перетнемо: Фізико-географічні країни: А. Східноєвропейська рівнина, Б. Західноєвропейська рівнина Фізико-географічні зони: МЛ. Поліська провінція зони мішаних лісів, Фізико-географічні країни ІІІ. Бузьке Мале Полісся, ІV. Стирське Мале Полісся, V. Розточчя та Опілля, VII. Сянське Передкарпаття,

3 Фізико-географічні райони (ландшафти): Пасмове (Грядове)  Побужжя, Бузько-Бродівське Полісся, Підподільське окраїнне Полісся, Равське Розточчя, Львівське Опілля, Яворівське Полісся, Сянсько-Дністровське Опілля. 4

На території Підкарпатського воєводства:

5

Біля підніжжя Нижнього Бескиду та Бєщад простягається пагорбкувата місцевість, посічена річковими долинами. Протягом віків тут жили люди різних культур та релігій. У цьому горнилі людських доль виникали міста, повні пам’яток європейського масштабу. 6

Саме тут можна знайти найдавнішу польську церкву та одну з найперших у світі нафтову копанку; заслухатися звуками органу та задивитися у проникливі очі святих на візантійських іконах. Можна відвідати фортецю та палац, проїхатись історичною вузькоколійкою або шукати на пішохідних маршрутах сліди колишніх мешканців цих земель. Територія підкарпатського воєводства, якою пролягає наша траса, належить до: • східної частини Сандомирської котловини; • західної частина Зовнішніх Західних Карпат; Перемишльське передгір’я • невелика частина – Розточчя. Отже, їдемо горбистою рівниною, подекуди висоти складають 200-300 м, але крутих підйомів і швидкісних спусків ми вам не приготували.

Клімат Львівщини помірно-континентальний, з м’якою зимою, затяжною вологою весною, теплим дощовим літом і відносно сухою теплою осінню. Протягом року переважає західний і північно-західний перенос повітряних мас. 9

У холодний період року переважають східні повітряні маси. Північно-західні та західні циклони обумовлюють інтенсивні снігопади. Часто зміна повітряних мас на весні обумовлює нестійкий погодний режим. Влітку західні та північно-західні циклони викликають зливи і затяжні дощі. В жовтні та листопаді західні циклони обумовлюють опади, ожеледицю та сильний вітер, часті періоди потепління. Для холодного періоду характерна похмура погода, туман і відлиги, при яких пересічна добова температура піднімається до +5оС і вище. В літній період діяльність циклонів затихає, температурний режим стає більш стійким. Найтепліший місяць – липень, пересічна температура становить +17+18 оС, найхолодніший січень (-4-6 оС). Клімат Підкарпатського воєводства помірний теплий. Тривалість вегетаційного періоду 220 днів у році. Найбільша кількість опадів зареєстрована на півдні (але ми там не поїдемо) – 1700 мм в Бещадах, середня кількість опадів по всьому Підкарпатті близько 700-800мм. Підкарпатське воєводство – один з найтепліших регіонів Польщі. Літо тут тепле, середня температура досягає 19оС в липні. Зими не тривають довго, і температура січня знаходиться в межах від +3оС до -5оС. Загалом погода на нашій трасі сприяє веломандрівкам, не обтяжуючи різкими перепадами свого настрою. Тобто, як уже вам пощастило і погода гарна, то гарна, а як дощ – то надовго… Наша траса на Львівщині перетинатиме кілька річок, які, однак, неширокі і неглибокі (крім,мабуть, Західного Бугу у Буську): поблизу Підгорецького замку ми перетнемо витоки річки Хрестинівки, неподалік Олеського замку – річку Покрову, які належать до басейну Стира – Прип‘яті – Дніпра, що течуть у Чорне море, далі – численні притоки (в т.ч. Думний Потік) р.Західний Буг і сам Буг у Буську, який далі прямує до Вісли і у Балтику (тут, до речі, буде і нагода побачити Полтву – річку, на якій стоїть Львів, бо у самому Львові Полтву нам краще не бачити і не нюхати). Після Львова річки Ставчанка і Верещиця прямують до Дністра і в Чорне море, а Марунька, Ракув, Глинець, Січна – у Вишню, далі в Польщі – у Сян і в Балтійське. 1011               Недарма ця частина Львівщини називається Розточчям – тут проходить Головний Європейськиий вододіл, який розділяє ріки на Балтійський і Чорноморський басейни. На території Польщі ми перетнемо дві великі річки Сян у Перемишлі і Віслок у Жешові, а також їх невеликі притоки, найбільшою з яких є Млечка, яку ми перетинаємо у Пшеворську, Сава, Косінка. Річки належать до водозбірної площі Балтійського моря і вважаються одними з найчистіших в країні. 1213 Рослинний покрив на незабудованих частинах нашої мандрівки буде трьох основних типів: ліси, сільськогосподарські угіддя і занедбані пасовища. Ліси вздовж траси належать до Лісостепової  лісогосподарської області і розташовані у Західнолісостеповому лісогосподарському окрузі. Траса пролягає Опільсько-Ростоцьким лісогосподарським районом з буковими, сосново-буковими, дубовими і грабово-дубовими лісами.   У районі Сандомирської улоговини Польщі на піщаних грунтах ростуть, в основному, соснові ліси. Спостерігаютьсся також змішані і листяні ліси, де поруч знаходяться сосна, ялиця, ялина і модрина, листяні бук, дуб, граб та береза​​.

У сільському господарстві переважає вирощування кормових культур, зернових, а також ріпака. Розвинене скотарство. 17

Вздовж траси ми можемо побачити і представників тваринного світу. Обабіч тихими світанками можуть пастися козулі, дорогу перебігатимуть зайці і лиси, переходитимуть їжаки. Грітися вночі на теплому асфальті можуть вужі, змії і жаби. Навесні і влітку вздовж траси стоять у гніздах і ходять луками лелеки,у височині можна помітити яструба.

У Польщі диких тварин явно більше (або вони менш боязкі), тут козулі на полі – звичне явище, а під осінь на полях можна помітити фазанів. 18

Неподалік нашого маршруту є заповідні території, які варті більш детального знайомства і окремих маршрутів. Це: • Національний природний парк «Північне Поділля» 19 • Регіональний природний парк «Знесіння» у Львові 20

• Підгорецький, Буський, Верхньобілківський, Басівський, Городоцький, Крукеницький, Судововишнянський, Стрийський (у Львові) парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва • Численні пам’ятки природи, заказники, заповідні урочища. Шлях, яким пролягає наша веломандрівка у Підкарпатському регіоні Польщі, характеризується значними цінностями та туристичною привабливістю. У цій частині є унікальні природні і ландшафтні пам’ятки, передгірні райони з багатою флорою і фауною, численними пам’ятниками матеріальної культури, багатим фольклором, численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. Велике значення природа і пейзаж для привабливості туристичного маршруту має, зокрема, існування в регіоні Перемишльсько-Динівської території охорони ландшафтів та природного парку «Перемишльське Передгір’я». Цікавим для відвідувачв є Дендрарій у Болестрашицях, до якого можна завітати по дорозі. Незважаючи на те, що регіон має чудові умови навколишнього середовища для розвитку туризму рекреаційного, активного, кваліфікованого, міського та культурного, ці якості використовуються незначною мірою.

Польське Розточчя – це один з найцікавіших географічних регіонів Центрально-Східної Європи. Ця височинна територія тягнеться з північного заходу на південний схід, від Красника Люблінського воєводства Польщі до Львова в Україні. Має 180 кілометрів довжини, з яких – 110 знаходяться на польській території. Саме тут можна знайти найчудовішу, незайману людиною природу. Розточчя – це край, переважно вкритий лісами та порізаний ярами й долинами струмків і рік. Чудові панорамні ландшафти, якими можна милуватися безкінечно! Безперечною цінністю Розточчя є туристичні маршрути для пішого мандрування і проїзду велосипедами та для прогулянок верхи на конях. У будь-яку пору тут є можливість для відпочинку та отримання вражень. Важко злічити сотні кілометрів тутешніх туристичних шляхів! Ще одна тутешня природна таємниця – «Ридаючий камінь». На верху «Кам`яної Гори» лежить величезна вапняна скеля, з її поверхні падають краплі води, які ніколи не пересихають і не замерзають. Кажуть, що ніде у світі, тільки в Сєдлісках, можна побачити фрагменти скам`янілих міоценських дерев – листяні евкаліпти та араукарії яким понад 25 мільйонів років. У цій місцевості розмічено пізнавальний маршрут Шляхом Скам’янілих Дерев, довжиною 2 км. Є й Музей Скам’янілих Дерев. Тут можна побачити справді дивовижні речі. А на території Розточанського Національного Заповідника охороняються понад 400 рідкісних живих дерев-пам`ятників… Місцеві ялини – найвищі в Польщі. Флора та фауна вражає своїм багатством. Символом заповіднику є тарпан – нащадок диких лісових коней. 21 У цих краях найпопулярніший вид відпочинку – велосипедна прогулянка. Саме такий спосіб пересування радимо обрати мандрівникові, що бажає дістатися до наймальовничіших закутків природи, недоступних для інших транспортних засобів. Розмаїта мережа велосипедних маршрутів дозволяє організовувати багатоденні екскурсії. Через все Розточчя пролягає Центральний Велосипедний Маршрут, що є міжнародним і веде від Красника до Львова. Також існує безліч кількагодинних місцевих велосипедних маршрутів. Мережа прокатних пунктів дозволить зменшити витрати на туристичне спорядження.

2. Історико-архітектурні пам’ятки вздовж траси Броди  22 Власниками міста були: Ян з Сени, Станіслав Жолкевський, великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський (на його прохання король Владислав ІV Ваза у 1633 р. урівняв міщанські, цехові та торгові права Бродів з правами таких міст, як Львів, Краків, Люблін і Торунь), Якуб Собеський, син короля Яна ІІІ Собеського, родина Потоцьких, за володіння яких замок перетворився на розкішну резиденцію. 23 До наших днів від замку зберігся палац, чотири куртини з казематами і три бокових бастіони. Каземати бродівського замку кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст. не мають аналогів на території України. Під час воєн Броди як прикордонний пункт потрапляли смугу воєнних дій. У Другій Світовій війні у 1941 і в 1944 роках біля Бродів відбулося дві великі битви.. Особливо трагічною під час війни була доля євреїв міста: частина з них була розміщена в гетто, частина – депортована у табори. Пізніше майже всі вони загинули.

25 Зараз Броди – це райцентр з населенням близько 23 тисячі мешканців. У Бродах знаходиться чотири чудові старовинні храми. Церква Святого Юрія була збудована у XVII ст. і зараз належить УГКЦ. Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього (початок 1660-х рр.) Ще один храм у центрі міста – церква Різдва Пресвятої Богородиці, або ж Велика церква (XVII-XVIII cт.). Належить церква УПЦ КП. Дерев’яний храм – Троїцька церква (1744 р.) Є у Бродах дуже цікаві зразки і громадської архітектури. 26 27

Підгірці

Околиці с. Підгірці здавна приваблювали людей. Вже у VII—XIV століттях тут на одній із гір на вигідному для оборони місці існувало давньоруське укріплене поселення Пліснесько. Та найбільш відомим є уславлений колись у всій Європі, а тепер призабутий Підгорецький замок. В його ансамбль входить оточений складною оборонною системою триповерховий палац, заїжджий двір, костьол і парк. Споруджено замок протягом 1635—1640 рр. під керівництвом відомих архітекторів Андре дель Акви і Гійома Левассера де Боплана за вказівкою тодішнього власника Бродів і Підгорець коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського Про призначення замку сповіщав напис латинською мовою на мармуровій таблиці при вході до нього: «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок». 28 Олеський замок

Початки Олеського замку сягають XVIІI ст., після того як було зруйновано татаро-монгольською навалою у 1241 році Пліснеськ. В окремих історичних працях XIXст. першу згадку про Олесько датують 1327р. Однак ця дата не підтверджується письмовими пам’ятками. Першу достовірну згадку про замок Олесько зустрічаємо під 1390 р. (булла папи Боніфація IX, який дарував замок в Олеську і Тустані Галицькому католицькому єпископові). Замком володіли Ян з Сієни і його нащадки, руський магнат Іван Данилович. У І629 р. в Олеському замку народився майбутній король Ян III Собеський, а 10 років пізніше – Михайло Корибут-Вишневецький. Замок належав Якову Собєському – батькові Яна ІІІ. З 1882 р. владу перебрало галицьке самоуправління, “законсервувало” його, Тепер тут музей-заповідник Х-XVІІІ ст. “Олеський замок” від Львівської картинної галереї.

29

Львів

У Львові настільки багато цікавого і красивого, що у загальній масі інколи навіть не звертаєш уваги на справжні шедеври, які б у іншому якомусь місті викликали би захоплення. 30 Місто було збудоване було збудовано королем Данилом І Романовичем і названо на честь старшого сина Лева Даниловича. В найдавніші часи було столицею Галицько-Волинської держави, згодом – адміністративним центром Руського воєводства автономного Королівства Галіції і Лодомерії. У 1918 році — столиця ЗУНР. У Другій світовій війні був окупований спочатку радянською, а потім німецькою арміями. У повоєнний період відійшов до Радянського Союзу. З 1991 року — адміністративний центр Львівської області. Що вартує огляду уЛьвові: Площа Ринок Львівська Площа Ринок зберегла свою назву від ХІV століття. 31

Італійський дворик Італійський дворик є справжньою окрасою центральної частиною міста. 32 Латинська катедра Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії закладений 1360 р за планом архітектора Петра Штехера. 33 Вірменський собор Комплекс Вірменського собору – це один із найдавніших і найсамобутніших ансамблів у багатій архітектурній спадщині Львова. 34 Собор св. Юра Собор Святого Юра – це головна Святиня Української Греко-Католицької Церкви. 35 Що у Львові відвідати Львівське «Свято сиру та вина» Проводиться «Свято сиру та вина» у внутрішньому дворику Ратуші. 36 Свято кави «На каву до Львова» Традиційно на святі кави проводиться голосування за найкращу кав’ярню Львова. 37 Фестиваль «Alfa Jazz Fest» Загалом у фестивалі прийняло участь більше 100 музикантів з України, США, Білорусії, Бразилії та Росії. 38 Свято Шоколаду Кожного дня свято супроводжється виступами класичних квартетів. 39 Свято Пампуха Тут можна не тільки ознайомитись с історією походження і традиціями випікання такої різдвяної страви, як пампухи, але й гарно провести час та виграти традиційні призи. 40

Городок

Городок під Львовом не є туристичною Меккою, але справляє враження затишного та привітного містечка, до того ж прикрашеного декількома цікавими історичними пам’ятками Вперше Городок згадується у літописі у 1213 році. Вже на початку XIII ст. Городок відігравав велику роль в економічному і політичному житті Галицько-Волинського князівства. і судноплавною. Городок лежав на важливому торговельному шляху. На той час місто було важливим центром торгівлі сіллю, тому сучасники називали його «Городок Соляний». Перша згадка про Городок датована 1213 р. у Галицько-Волинському літописі у зв’язку з відокремленням від Галицького князівства. 41 42 Ще 1389 р. Городок отримав від короля Ягайла магдебурзьке право. Найбільше піднесення Городок пережив на початку XV ст., коли місто стало основною резиденцією короля Володислава II Ягайла (1385-1434). Останні роки свого довгого й бурхливого життя король провів у Городку. У Городку король і помер. Згідно із заповітом, серце монарха вийняли з грудей і поховали в Городку, а тіло — в королівській крипті на Вавелі в Кракові. У ХV-ХVІІ століттях Городок був ремісничим містом. Ремісники були об’єднані в 12 цехів. Добре розвивались деревообробні та шкіряні промисли. У 1672 році турки захопили місто та зруйнували його. Від давніх часів у місті збереглося декілька культових споруд. Велика та міцна Благовіщенська церква зведена ще у 1663 році і у подальшому неодноразово перебудована. На північному заході, в кутку церковного двору, стоїть дзвіниця, збудована на початку ХХ ст. За площею Ринок можна побачити величний костел Воздвиження Чесного Хреста. Храм неодноразово руйнувався і відбудовувався, а також перебудовувався. Цікава дерев’яна церква Іоанна Хрестителя, яка була побудована у 1775 році на місці старої (з 1403 року). Памятка нележить до видатних витворів галицької народної архітектури. Поруч із нею у 1863 році була зведена висока струнка дзвіниця. 43

Перемишль

Місто багатьох культур, із численними сакральними та світськими архітектурними пам’ятками, мальовничо розташоване над рікою Сан. Над містом височіє замок. „Фортеця Пшемисьль” – це третя за величиною, після Антверпена й Верден, європейська фортеця, вершинне досягнення фортифікаційного мистецтва зламу XІX і XX ст. Перше писемне історичне джерело, що говорить про Перемишль, походить з 981 року, і є ним Літопис Нестора. Пов’язується воно з відібранням у Польщі міст Червеньських, до яких належав і Перемишль, київським князем Володимиром Великим, який приєднав його до своєї держави. Руське місто було столицею Перемишльського князівства, потім входило до Галицько-Волинської держави. З XIV сторіччя входить до складу польської корони Руського воєводства. В 1498 місто було повністю спалене молдаванами, у 1618 знищене татарами, тож середньовічної забудови у центрі майже не залишилася, переважно ранньомодерна і австрійська. В центрі, над площею Ринок височить католицька кафедральна церква. До 1412 року тут була кам’яна православна церква, потім храм віддали католикам, які з XV сторіччя будували свій архикафедральний костел- найдавнішу церкву сьогоднішнього Перемишля. 44 Будівництво костелу у 1462-му фундував король Ягайло, коли у віці 72 роки нарешті дочекався сина. Про це він дізнався якраз під час перебування в Перемишлі. Цікавим є вигляд на центр і оспівану в національному гімні річку Сян із двома мостами. У 1939-41 роках цей берег разом із центром Перемишля належав Українській РСР, а протилежний – Третьому рейху. 45 У середньовічні і ранньомодерні часи Перемишль був великим православним містом – центром Перемишльської єпархії. Коли було проголошено Берестейську унію (1596), тільки перемиський і львівський єпископи з-поміж інших ієрархів Київської митрополії Константинопольського патріархату відмовилися перейти у підпорядкування папи. Оскільки Перемишль був регіоном, де постійно змагалися Польща і Русь (Україна), королівська влада постійно будувала костели, щоб звеличити католицьку віру. У сьогоднішньому місті – 27 костелів, 2 храми УГКЦ і 2 православних. Відсотково костелів на душу населення більше хіба що у Ватикані, за що Перемишль і отримав титул “другого Ватикану”. 46 На площі Ринок сидить солдат Австро-угорської армії Йожеф Швейк. Такі пам’ятники є ще у Львові, Фельштині, Сокалі та Гуменному – там, де пролягав бойовий шлях героя Ярослава Гашека: У селі Посада Роботицька під Перемишлем розташована церква святого Онуфрія, яка вважається найстарішим православним храмом на території Польщі. По дорозі ми минаємо різні національні цвинтарі – польський, австрійський, німецький Першої світової, німецький Другої світової. Є й український цвинтар: 47 Ярослав

Княжий город, заснований 1031 р. князем київським Ярославом Володимировичем, у літописах згадується 1152, 1231 років (Іпатіївський літопис). Міські права Ярослав дістав 1323 р., маґдебурзьке право 1375 року. З 1592 року перебував у власності князя Олександра Острозького та його дружини Анни з Костків. В 16-17 ст. у Ярославі відбувалися міжнародні ярмарки; за часів Анни Острозької ярмарки славилися торгівлею волами та кіньми. Походи козаків (1649), шведів і угорців (1656—1657) не сприяли розвиткові міста. Ярослав багатий на архітектурні пам’ятки, старовинні церкви й костьоли. До 20 ст. зберігалися городища там, де тепер монастир Домініканів. 16 — 17 ст. датуються ренесансові будинки (кам’яниця Орсеттіх, 1580 48 Ланьцут

Замок Любомирських у Ланьцуті побудований князем Станіславом Любомирським в першій половині XVII ст. Спочатку споруда виконувала оборонну місію, але коли перейшла у власність до нащадків – замок перетворили у розкішний палац. Ланцутський замок довгий час вважався одним із найбільших палаців Польщі. У 1889 році розпочалася його реконструкція. Були встановлені системи водопостачання, проведено електрику. Парк оточили парканом, поряд із замком розбили італійський сад, спорудили оранжерею. Фасади замку оновили в стилі французького необароко. 49 На початку XX ст. Ланцутський замок вважався п’ятим у світі за площею. Після війни Ланцутський замок був перетворений на музей, де зібрали прекрасні колекції творів мистецтва та різних скульптур. Туристи можуть побачити красиві Бальний і Колонний зали, Галерею скульптур, тут є найбільша бібліотека Польщі: зберігається близько 22 тис. томів. На території замку можна відвідати одну із найбільших оранжерей у Європі, де вирощують орхідеї. В одній з найкрасивіших та найкраще збережених магнатських резиденцій у Польщі знаходиться відомий музей інтер’єру із чудовою колекцією меблів та творів мистецтва. Гордістю Ланьцута є унікальна у європейському масштабі колекція кінних екіпажів. 50 Жешів

Заснували місто Жешів, можливо, останні князі з династії Романовичів Андрій чи Лев ІІ як прикордонне торгово-ремісниче місто Перемишльської землі. У середині XIV столітті оборонне містечко стало центром волості, у 1354 році отримало магдебурзьке право від Казимира III, який надав місто у володіння Яну Пакославу з Строжиська гербу Півкозич. Місто належало до Перемишльської землі Руського воєводства. В подальшому місто перейшло у 1589 р. до старости жидачівського Миколи Спитка Лігензи, а у 1638 році –до князів Любомирських. У 1658 Єжи-Себастьян Любомирський створює Колегіум Піарів. На той час це була друга така школа на всю Польщу. Історична частина міста зосереджена навколо середньовічного Ринку, на якому стоять перебудована у XIX столітті Ратуша та стародавня криниця. До цінних пам’яток належать також: XIV-вічний готичний костел (фара) з дзвіницею 51 Замок і ренесансний літній палац Любомирських Сецесійною оздобою міста є кам’янички й міщанські вілли. На одній з них написано: «Бачиш годину – не знаєш години». Під ринком і сусідніми кам’яницями тягнуться коридори і підвали. В часи процвітання торгівлі тут переховували товари з усього світу, а під час наїздів і воєн підземелля служили укриттям для місцевого населення. Ще у XX столітті тут діяли так звані земляні магазини – підвали, викопані тут же під партером кам’янички, в яких люди, особливо євреї, продавали колоніальні товари. Сьогодні цей таємничий лабіринт є частиною музею, і його можна відвідати з екскурсоводом Підземна туристична траса має близько 340 метрів довжини і складається з 50 підвалів, а найнижчий знаходиться на глибині 10 метрів. 52